ТЕКСТ: АЛЬОНА МЕДВЕДЄВА

Порошенко їздить
до «Парижу», Яценюк закуповує «їду»,
а Ляшка «дурять»

Як володіють українською провідні політики:
найграмотніші – Квіт та Пивоварський,
а найчастіше припускаються помилок Турчинов, Клімкін і Яценюк
«Репортер» вирішив перевірити, як володіють державною мовою наші політики. Для цього ми проаналізували промови президента, прем'єра, міністрів, секретаря РНБО, лідерів політичних партій та фракцій на наявність помилок в їхньому мовленні. Зробити це нам допомогли експерти з мовознавства: професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів; доцент кафедри української мови, літератури та культури НТУУ «КПІ» Алла Нечипоренко та викладач української літератури Українського гуманітарного ліцею Ірина Головай. Щоб уникнути неточностей — текст і висновки експертів публікуємо мовою оригіналу.

Мовознавці одностайно відзначають позитивну тенденцію — попри те, що серед наших політиків є ті, хто уникає спілкуватися українською мовою (як Арсен Аваков та Віталій Кличко), загальний рівень культури мовлення, який ми чуємо з високих трибун, помітно вищий, ніж той, що звучав 10 років тому.

Відзначають експерти і спільні для українських політиків помилки — вони пов'язані з тим, що велика частина нашого політбомонду раніше спілкувалася російською мовою. Тому в їх мовленні багато русизмів та орфоепічних помилок (орфоепія — наука про правильну вимову), які здебільшого проявляються у типовому «аканні».
Попри те, що серед наших політиків є ті, хто уникає спілкуватися українською мовою, загальний рівень культури мовлення, який ми чуємо з високих трибун, помітно вищий, ніж той, що звучав 10 років тому
«Сьогодні наші політики їздять «по районам» та «областям», а також стріляють «по позиціям», хоча у місцевому відмінку треба наприкінці слів казати «х»: «по районах», «по областях», «по позиціях», — ділиться спостереженнями Олександр Пономарів. — Досить часто вони калькують з російської вживання прийменника «по» замість «за» — тобто треба працювати не «по», а «за графіками», «за планами», «за постановами». З української мови майже зникло слово «виняток», усі кажуть «виключення», але це неправильно, бо «виключення» може бути з університету, зі списків, а те, що не вкладається у загальні рамки, – це виняток. Майже всі наші політики намагаються «приймати участь» замість «брати участь»».

Також експерти помітили, що популярні спікери перекладають російські фразеологізми, щоб зробити своє мовлення експресивнішим, замість того, щоб спробувати віднайти яскраві вислови у рідній мові. «Тому багато хто з них «на чужий роток накидує платок», хоча у нас «до чужого роту не приставиш ворота», «ходять наліво», хоча українці в таких випадках «стрибають в гречку», а вислів «з ким поведешся – від того і наберешся» можна вдало відтворити: «до кого пристанеш – такий і сам станеш»», – наводить приклади професор.

У мовленні вихідців із західних областей – інша проблема. Вони часто використовують діалектні форми.

Та в кожного з політиків – свої вади у володінні державною мовою. Щоб визначити найхарактерніші з них, ми запропонували експертам прослухати до 10 хвилин публічних виступів наших керманичів (за винятком запрошених до уряду іноземців).

ПЕРШІ ОСОБИ
«У цілому мовлення президента України Петра Порошенка порівняно чисте, — відзначив Олександр Пономарів. — Та все ж і в нього трапляються помилки. Пам'ятаю, якось він під час публічного виступу не міг згадати, як перекласти українською слово «кошелек». Проте русизми в нього зустрічаються рідко».

У запропонованому фрагменті інтерв'ю гарант говорить «шо» замість «що», і взагалі він часто вимовляє літеру «щ» не як «шч», а більш м'яко — на російський манер. Він говорить «після ПарижУ», хоча потрібно «після ПарижА», замість «кОмпанія проти тероризму» має бути «кАмпанія», бо йдеться про низку заходів, а не про товариство. Не варто вживати «спецслужби знаходяться», краще «спецслужби перебувають». Також неправильно говорити «терористи грають роль», тому що, на відміну від російської мови, де є лише слово «играют», в українській мові слід розрізняти такий нюанс: роль грають тільки на сцені, а за інших обставин її «відіграють».

Трапляються у президента і орфоепічні помилки: «Російською ФедЄрацією», замість «ФедЕрацією», «СІрії» замість «СИрії», «спецИального режиму», замість «спецІального», «цІми подіями» замість «цИми подіями». Інколи Порошенко неправильно ставить наголос: «зібраннЯ» замість «зібрАння».

«
Прем'єр-міністру Арсенію Яценюку потрібно переслідувати когось не «по закону», а «за законом». Замість «по тимчасово переміщеним особам» варто казати «щодо тимчасово переміщених осіб», не «по виборам» і «по волонтерам», а «щодо виборів», «щодо волонтерів». Також Арсенію Петровичу варто запам'ятати, що знущаються «з когось», а не «над кимось», а замість «народові» у родовому відмінку треба говорити «народу».

Через вплив діалектних форм Яценюку (родом з Чернівців) властиво пом`якшувати закінчення числівників: він говорить «сімдесять» замість «сімдесят». А також неправильно розставляє наголоси: замість «прИйняв» треба говорити «прийнЯв». У нього весь час спостерігається «щоби» замість «щоб», «шо» замість «що», «ше» замість «ще». Помітив Олександр Пономарів і неправильне вживання стилістичних синонімів у прем'єра: «священна справа» — замість «свята справа». Зустрічаються запозичення з російської: «розрушити країну» замість «зруйнувати», «їди» — замість «їжі» (хоча в тому контексті доречно було сказати «по закупках харчів», оскільки «їжа» — це те, що безпосередньо їдять). Також в українській мові немає суфіксів «чик», тому не можна казати «автоматчики», а треба «автоматники». Прем'єр каже «вони всі мають сім'ї, вони всі мають родини» — але слова «сім'я» і «родина» є синонімами, хоча на Галичині слово «родина» вживається в значенні «родичі», тому в цьому випадку у Яценюка знову спостерігається діалектизм. «І особливо соромно прем'єру має бути за те, що не знає, як називається грошова одиниця країни, тому що він дуже часто каже «гривна» замість «гривня», а у родовому відмінку «гривни» замість «гривні», — зауважує професор Пономарів.

»
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман грішить «аканням» (лАкальний замість лОкальний), хоча воно в нього і не настільки яскраво виражене, як, наприклад, у Юлії Тимошенко. Замість «рік назад» йому варто говорити «рік тому». Також Гройсману властиві помилки мешканців Правобережжя у наголосах: «передАли» — замість «передалИ», «прийнЯли» — «прийнялИ».

«
Достатньо мовленнєвих помилок і у Олександра Турчинова, який обіймає посаду секретаря РНБО. Поширені русизми: «пожаротушіння» замість «пожежогасіння». У вислові «ПЯть чоловік» виправляємо фонетичне «п'ять», та замість кількісного числівника варто було б ужити збірний числівник, тобто сказати «п'ятеро людей». Варто казати не «на ці військові частини», а «у ці військові частини». Зустрічається словосполучення «тотальна корупція», хоча можна сказати «повна корупція».

Також у Турчинова поширені орфоепічні помилки: «спецИальну» — «спецІальну», «працЄю» — «працЕю», «рЄально» — «рЕально», «цІх» — «цИх», «арсЄнал» — «арсЕнал», «сІтуацИя» — «сИтуацІя». «Артикуляція Турчинова видає в ньому російськомовну людину», — робить висновок Ірина Головай.

»
Цікава історія склалася зі спілкуванням державною мовою у мера Києва Віталія Кличка. Коли спортсмен робив перші кроки в політиці, то намагався спілкуватися українською. Але останнім часом майже припинив цю практику, хоча аналіз його інтерв'ю від 2012 року показав, що на тлі виступів інших політиків його рівень володіння мовою досить пристойний. Замість «по європейським принципам» та «по європейським стандартам» Віталію варто будувати державу «за європейськими принципами та стандартами». Також замість «ви правИ» треба сказати «ви маєте рацію». Майже усі слова, які закінчуються на «і», Кличко намагався закінчити на «и»: наприклад, «готовИ» замість «готовІ», «повиннИ»-«повиннІ», «в політиКИ» замість «в політиЦІ» тощо.
ВЕРХОВНА РАДА
«У першого заступника Голови Верховної Ради Андрія Парубія ми спостерігаємо проблеми з наголосами, — говорить Ірина Головай. — Треба говорити не «ПередАли», а «передалИ», не «вЕсти», а «вестИ війну», не «прИйняли», а «прийнялИ». Також Андрію Володимировичу властиво казати «шо» замість «що». Щодо лексичних помилок, то не «появилися», а «з'явилися», не «реформи створення бюро», а «реформи по створенню». У контексті його промови краще сказати не «завдячувати», а «дякувати всім вам», не «по всьому світу», а «у всьому світі», не «виконати виклики», а «зреагувати на виклики», а «роблячи тиск» краще замінити на «здійснюючи тиск».

Експерт рекомендує першому віце-спікеру будувати речення більш лаконічно, оскільки у складних синтаксичних конструкціях губиться головна думка. А також йому варто уникати тавтологій.

«
У віце-спікера Оксани Сироїд майже відсутні орфоепічні помилки. Зустрічаються лише окремі неправильні наголоси, наприклад, «однакОво» замість «однАково». Взагалі не доцільно вживати вислів «однакову позицію», краще сказати «спільну». Іноді у Оксани Іванівни зустрічаються тавтологічні звороти: «здійснюють поїздки тоді, коли здійснюють», хоча контексті виступу доречніше було б сказати «коли депутати їздять». Також краще їздити не в «межах делегацій», а у «складі». Щодо граматичних помилок, то правильно говорити не «строків», а «термінів», не «жалуються», а «скаржаться».

»
Голова фракції БПП у парламенті Юрій Луценко завжди говорив українською, тому помилок в нього небагато. Він, як і його керівник, іноді плутає пароніми «кАмпанія» і «кОмпанія». Луценку властиво казати «міліарди» замість «мільярди» і «мілліони» замість «мільйони. У політика рідко зустрічаються запозичення з російської мови, але замість «прослойка» треба казати «прошарок».

«
Мовлення голови фракції БЮТ від початку її кар'єри значно покращилося. Відчувається, що Юлія Тимошенко вже почала думати українською мовою, а не перекладати з російської. Тимошенко досить добре попрацювала над лексикою, але вона залишається лідером щодо фонетичних помилок, зокрема, вживає «А» там, де потрібне чітке «О»: «прАйшов» замість «прОйшов», «здАбуває» — «здОбуває», «мАжливість» — «мОжливість», «Алігархія» — «Олігархія» і так далі. Також Юлія Володимирівна неправильно розставляє наголоси: «скАжу» замість «скажУ», «донЕсти» — «донестИ», «вАловий» — «валовИй». Поширена помилка в її мовленні – вживання «а» замість «и» у родовому відмінку, наприклад «два відсоткА» замість «два відсоткИ».

Зустрічаються і русизми: «питки» замість «катування», «тупики» замість «глухі кути» або ще краще - «безвихідь». Іноді Тимошенко неправильно будує словосполучення: «її (дорогою) іти» — замість «іти нею».

»
У голови партії «Об'єднання «Самопоміч», мера Львова Андрія Садового поширені регіональні діалектні форми. Зокрема, є проблема з наголосами: потрібно говорити не «бУло», а «булО», не «відбУлися», а «відбулИся», не «тисячІ», а «тИсячі». Також політик каже «по специфіці», замість «за специфікою», не завжди правильно формулює думку: замість «в мене гордість» краще сказати «у мене викликає гордість». Зустрічаються у Садового і кальки з російської: треба казати не «дальше», а «далі», не «скупляють», а «скуповують».

«
Голова Радикальної партії Олег Ляшко намагається впливати на своїх слухачів за допомогою експресивної лексики. Тому досить часто дібрані ним лексеми не доречні на офіційному заході. Наприклад, Ляшко часто допускає просторіччя: «дурите» замість «обманюєте», «каже» замість «говорить». Серед інших помилок «радикала»: «недовіра береться від брехні», хоча краще «недовіра породжується брехнею»; не «в минулу п'ятницю», а «минулої п'ятниці»; «шо» замість «що», «грошЕй» замість «грОшей», «мінять владу» (міняють одяг, розмінюють гроші) замість «змінювати» владу», «тОму» замість «томУ» (у значенні тому що). Він допускає русизми: «по якому праву», хоча правильно «за яким правом».

«Іноді Олег Валерійович не проговорює закінчення дієслів: «говоре», «робе», «виходе» — замість «говорить», «робить», «виходить». І тут відчувається вплив діалекту Чернігівщини, де народився політик», — звертає увагу Ірина Андріївна.

»
У лідера Опозиційного блоку Юрія Бойка в прослуханому матеріалі експерти знайшли досить мало лексичних помилок. Але йому також варто попрацювати над фонетикою. Зокрема, позбутися «акання»: говорити не «кАрисний», а «кОрисний», не «тАргово-економічного», а «тОргово-економічного», не «рАзуміння», а «рОзуміння», не «пАчинає», а «пОчинає». Експерти радять йому звернути увагу на вимову закінчень іменників в родовому відмінку: «ГазпромА-ГазпромУ» і уникати запозичень з російської: «также» —«також», «затронуті» — «порушені» тощо. Загалом, складається враження, що Бойко не думає українською мовою, а перекладає з російської.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
Вищий рівень грамотності мовлення у порівнянні з головами фракцій продемонстрували міністри
Віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко іноді допускає фонетичні помилки: «Адягнути» замість «Одягнути», «допомАгти» — «допомОгти», «ПЯть і шИсть» замість «п'ять і шІсть», «підпрІємства» — «підпрИємства», «Атримали»-«Отримали». Також він говорить «по податкам» — замість «по податках». Як майже в усіх його колег, у віце-прем'єра замість прислівників найвищого ступеня порівняння, таких як «найголовніший», «найточніший», зустрічається неправильна форма «самий головний», «самий точний», що є запозиченням з російської мови. «У цілому лексика у Зубка нормальна, а фонетика – хибує», — зробив висновок професор Пономарів.

»
«Міністр фінансів Наталія Яресько має особливий акцент, притаманний представникам діаспори. Але якщо його прибрати, то її мова достатньо літературна, — вважає Алла Нечипоренко. – Тому що вона взагалі не використовує російську як мову спілкування. Однак помилок пані міністр припускається. Так, одинично чуємо неправильні наголоси: «листОпада», замість «листопАда», «не бУло»-«не булО». А також лексичні та граматичні похибки: «бувший інвестор» замість «колишній», надходження «по програмі МВФ», хоча слід говорити «за програмою».

«
Відчутно, що намагається вдосконалити своє мовлення міністр інформаційної політики Юрій Стець. Хоча слід звернути увагу на вживання прийменникових конструкцій: «по відношенню» до чогось, хоча краще «стосовно» чогось, входити не «в коло», а «до кола». Також йому радять зосередитися і на відмінюванні числівників: «ста вІсьмидесяти», а не «ста вОсьмидесяти».

»
Міністр соціальної політики Павло Розенко допускає фонетичні русизми: «пЄнсій» замість «пЕнсій», «грІвень»-«грИвень», економічний «рІст», а не «рОст». Також іноді плутає вживання прийменників: не «по кількості родин», а «за кількістю родин», числівників: «двУХтисячний» замість «двОтисячний», не завжди слушно вибудовує словосполучення: «довести про те, що», хоча треба говорити «довести те, що». Іноді трапляються русизми: замість «скачок» треба говорити «стрибок».

«
Як виявилося, найчистіша літературна мова серед очільників міністерств — у міністра освіти та науки Сергія Квіта. У нього спостерігається різноманітність слів, доречних на офіційному заході, на якому він виступає. Хоча навіть цьому фахівцю притаманні іноді зайві повтори слів, паразитичні елементи — такі як повтор звуку «а» між конструкціями.

»
Не завжди правильно ставить наголоси міністр юстиції Павло Петренко, який говорить: «нОва», а не «новА» людина, «провЕли», а не «провелИ». Чуємо також одвічне «приймати» замість «брати» участь, «мутна вода» замість «каламутна вода». Не завжди розрізняє міністр значення паронімів «кОмпанія» та «кАмпанія», бо у нього «кОмпанія проводиться».

«
Міністр молоді та спорту Ігор Жданов неправильно вживає числівники в орудному відмінку: «стО п'ятдесятТЮ», замість «стА п'ятдесятЬМА», невірно узгоджує числівник з іменником: не «п'ятдесят три суб'єктА», а «п'ятдесят три суб'єктИ». Також вимовляє «вОйни» замість «вІйни», «прИзвища» замість «прІзвища», «в любому місці» замість « у будь-якому місці» чи коротко «будь де». Жданову слід звернути увагу на вживання прийменників, наприклад, не можна говорити «із-за», коли є вказівка на причину, — слід «через».

»
У міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина є помилки лексичного характеру: «йде мова про…», а правильно — «йдеться про…», він вживає «любий» замість «будь-який». Також зустрічаються неправильні наголоси. І проскочив русизм «вугілля положили», замість «заклали».

«
Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко використовує слова «даний», «дані», коли доцільніше вжити слова «цей», «пропонований», «названий» — це лексична помилка. Він говорить «по продуктам діяльності», а не «за продуктами». Багатьох помилок міністр припускається у вживанні прийменників: не «зауваження по роботі міністерства», а «щодо роботи», не «по ходу діяльності», а «під час діяльності» або «у процесі». Як і інші його колеги, Павленко плутає «кОмпанію» і «кАмпанію, «приймає», а не «бере» участь, неправильно вживає закінчення іменників: «бізнесА» замість «бізнесУ», їде до «порту РоттердамУ», а не до «порту РоттердамА». Також іноді в нього помітні фонетичні негаразди: «кАаліція» — «кОаліція», він припустився російського звучання і у вимові прізвища колеги: «ПІвоварський» замість «ПИвоварський».

»
Міністр оборони Степан Полторак читав з папірця заздалегідь підготовлену промову, однак припустився численних фонетичних помилок: «колЄгії»-«колЕгії», «сЄрйозних»-«сЕрйозних», «чіткА»-«чіткО», «Акремих»-«Окремих», «кАмандирів»-«кОмандирів», «переатестацИї»-«переатестацІї» тощо. Ненормативними були наголоси: «вИмоги» —«вимОги» та русизми: «в обличчі президента» замість «в особі президента».

«
Мовлення міністра інфраструктури Андрія Пивоварського достатньо грамотне, різноманітне, мовець має багатий словниковий запас. Протягом п'яти хвилин прослуховування експерт помітила лише кілька несуттєвих помилок. «Якщо йдеться про позитивний наслідок дії, то доречнішим буде вислів не «призводити до підвищення зарплат», а «сприяти підвищенню зарплат», — уточнює Алла Нечипоренко.

»
Мовлення В'ячеслава Кириленка в цілому відповідає посадам віце-прем'єр-міністра та міністра культури, які він обіймає, вважають експерти. Та іноді зустрічаються і помилки. Зокрема, міністру треба говорити не «разОм», а «рАзом», не «за 30 тисяч», а «понад 30 тисяч». Якщо промова про бібліотеки і від міністра культури, то не варто було казати «сфера, яка всмоктує в себе людей», доречніше було б «сфера, яка охоплює коло людей».

«
«Павло Клімкін не точно вживає лексеми, — одразу помічає Ірина Головай. — Зокрема словосполучення «низка розмов» краще було б замінити на «серія, ряд розмов». У мовленні міністра закордонних справ достатньо й фонетичних помилок. Він говорить «ФранцИї», а не «ФранцІї», «сЄгодні», а не сЬОгодні», «АснАвних», а не «ОснОвних», «ключЄвимІ» замість «ключОвимИ», «пАчаток», а не «пОчаток», «приймЕ» замість «прИйме», «в Мінску» замість «в МінсЬку».

Міністр припускається і граматичних помилок: замість «як я сподіваюся» краще сказати «на мої сподівання». Він часто вживає вислів «знову таки», хоча частка «таки» притаманна російській мові. Не можна «зробити висловлювання», можна «робити акценти» чи «висловлюватися». Також у промові Павла Анатолійовича іноді губиться думка, тому що він уживає складні синтаксичні конструкції.

»
Ми сподівалися, що україномовний Олег Тягнибок вразить експертів бездоганним знанням мови. Але лідер «Свободи» допустився багатьох фонетичних помилок: вимовляє «якшо» замість «якщо», «шо» замість «що», «всЬО» замість «всЕ». Іноді трапляються неправильні наголоси: «вИмоги» замість «вимОги», «бУло» замість «булО». Також він недоречно додає до слів частку «но» (тільки-но). І, як багато мешканців західних областей, любить вживати дієслово «є» там, де воно не потрібно: «є представлено у парламенті».
ШПАРГАЛКА ДЛЯ ПОЛІТИКІВ І НЕ ТІЛЬКИ
Автор: Альона Медведєва
Дизайн: Тетяна Стангріт
Читайте также на «Репортере»
Made on
Tilda